Під час навчання
у вищому навчальному закладі формується міцна основа трудової, професійної
діяльності, студент може вважатися ідентичним у вибраній професії (усвідомлює
свою належність до певної професійної спільноти; володіє знаннями про свої
сильні та слабкі сторони, про ймовірні зони успіхів і невдач у майбутній
професійній діяльності; має достатньо чітке уявлення про себе і про свою роботу
в майбутньому).
Навчально-професійну
діяльність розглядають як один з найбільш продуктивних видів діяльності, що
обумовлює істотні особистісні новоутворення в студентському віці, у якій
зароджуються елементи майбутньої професійної діяльності. Водночас, є важливим
твердження В.С. Мухіної про те, що у студентів може психологічно домінувати
одна з трьох діяльностей: спілкування, пізнання й майбутня трудова. Вона
називає їх на відміну від провідних видів діяльності визначальними. Згідно з її
уявленнями, визначальна діяльність обумовлює внутрішню позицію молодої людини,
особливості її ціннісних орієнтацій .
Студентський вік
як онтогенетична стадія розвитку характеризується досягненням зрілості фізичних
і психофізіологічних властивостей, вищих психічних функцій, когнітивної,
емоційно-вольової мотиваційної сфер особистості. Як важливі досягнення
студентського віку дослідники розглядають формування діалектичного мислення, що
дозволяє адекватно сприймати навколишню дійсність і приймати рішення, ефективно
долати суперечності життєвого досвіду, усвідомлювати свої обов'язки .
Відзначають чіткість і визначеність в проявах вольових якостей особистості .
Розвиток професійної ідентичності у ВНЗ формується в процесі
оволодіння знаннями (увага акцентується на інтелектуальній складовій
особистості), інтеріоризації набутих знань (можливість розвитку в процесі
емоціонально-вольової сфери студента), під час практико-орієнтованої діяльності
(проходження професійної практики), використання активних методів роботи для
освоєння професії, а також введення в навчальний процес циклу занять, які
безпосередньо розвивають професійну ідентичність.
Г.В. Гарбузова
детально аналізує процес формування професійної ідентичності у студентів ВНЗ:
1) формування образу професії;
2) формування «Я-концепції» та «Я-образу»
(ідеального, нормативного, реального);
3) становлення професійного «Я-образу»;
4) професійна ідентичність (усвідомлення
своєї тотожності з професійним «Я-образом»), упевненість у правильності вибору
професії і позитивне ставлення до себе як до суб’єкта навчально-професійної
діяльності та майбутньої професійно-виробничої діяльності.
Мотивом
навчально-професійної діяльності є потреба в суб'єктному перетворенні
відповідно до професії, у межах якої суб'єкт хотів би бути компетентним. Цей
мотив дозволяє людині структурувати ситуацію, виявляючи зразки для самозміни.
Компонентом
навчально-професійної діяльності є навчально-професійні дії, а саме:
виокремлення зразків професійної відповідності, самоконтроль і самооцінка
оволодіння професійними навичками. Конкретизація суб'єктно-орієнтованих мотивів
і цілей представлено в навчальному завданні, реалізація якого виявляє сенс та
особливості суб'єктно-орієнтованої активності людини. Саме вирішення
навчального завдання призводить до зміни самого суб'єкта, тобто до зміни вже
наявних у нього способів організації й регуляції своїх дій або ж до оволодіння
новими способами орієнтації в ситуації.
Структура
професійної ідентичності складається з трьох основних компонентів:
а) когнітивний компонент, що є уявленнями
особистості про особливості певної професійної групи і усвідомлення себе її
членом на основі професійних ознак, що диференціюються. Складовими частинами
когнітивного компоненту виступають: уявлення особистості про себе, що формують
образ «Я», професійні знання і переконання, що формують образ професії;
б)
емоційно-оцінний компонент, в структурі якого можна виокремити самооцінку своїх
професійних якостей, ставлення до професійних знань, самоставлення індивіда як
професіонала;
в) поведінковий компонент професійної
ідентичності, що являє собою реальний механізм активного прояву себе членом
професійної групи, засвоєння відповідних професійних ідей, норм, цінностей,
зразків професійної поведінки, побудову системи цілей та перспектив, ставлення
до професійного становлення в контексті загальної осмисленості життя.
До основних
чинників, що обумовлюють розвиток професійної ідентичності
студентів-психологів: професійні знання, уміння, навички та інші якості
фахівця, такі як ідеальний образ професії, самоінтерес, вольові якості та
емоційно-позитивне сприйняття інформації про професію та себе як майбутнього
професіонала, ідеальні образи вибраної професії ; можливості соціальних
перспектив; сформованість образу «Я» та його професійної складової .
